В доповнення до звернення від 18 травня про накладення вето на Закон „Про заборону грального бізнесу в Україні", яке направлено зранку під час
проведення масового громадського заходу-пікетування перед будинком адміністрації Президента України з метою захисту конституційних прав працівників  сфері грального бізнесу, додатково направляемо наступні обгрунтування неконституційності та економічної необгрунтованості Закону:
1.    Порушено передбачене статтею 43 Конституції України право на працю працівників грального бізнесу у кількості понад 200 000 громадян, які внаслідок миттевої заборони цілої сфери національної економіки залишаються без роботи, тим більше, ця заборона не передбачае будь-якого перехідного періоду. Ніяким чином не вирішено питання працевлаштування зайнятих у галузі грального бізнесу громадян, які під час впливу на країну світової кризи не в змозі знайти іншу роботу та залишаються без коштів для існування, що може призвести до погіршення криміногенного стану в державі. А у випадку банкрутства організаторів азартних ігор, немае жодного економічного обгрунтування коли і за чий рахунок держава компенсуе вивільненим працівникам гральної галузі необхідні виплати у зв'язку із втратою робочих місць.
2.    Порушуеться стаття 58 Конституції України, коли приймаеться Закон із зворотною дією в часі, забороняючи діяльність підприємця та достроково скасовуючи ліцензію, яку держава видавала терміном на 5 років.
3.    Не врегулювано питання повернення із бюджету коштів, сплачених організаторами азартних ігор в якості плати за ліцензії та перерахувань в місцеві бюджети плати за торгові патенти. За нашими розрахунками:
•    Плата за ліцензії - 30 млн. 750 тис. євро (205 ліцензій, виданих Міністерством фінансів України, вартістю 150 тис. євро кожна);
•    Плата за патенти - приблизно 400 млн. грн. (приблизно 200 тис. гральних автоматів, та 1000 гральних столів).
4.    В Законі не передбачено перехідного періоду, що призводить до невиконання зобов'язань в орендних відносинах. Крім того, якщо на ринку нерухомості одночасно з'являться понад 11 000 приміщень (а саме таку кількість об'ектів займають гральні зали), це призведе до його падіння.
5.    Суцільна заборона (навіть тимчасова) господарської діяльності з організації азартних ігор призведе до її криміналізації та «тінізації», зокрема, шляхом різкого збільшення кількості нелегальних гральних закладів та зростання корупції.
6.    Рішення про миттеву заборону цілої сфери національної економіки, в якій працюють сотні вітчизняних та іноземних суб'ектів господарювання, буде черговим сигналом для світової бізнес-спільноти про подальше погіршення інвестиційного клімату в Україні та поглиблення утрати довіри вітчизняних підприемців до держави. Це також буде свідчити про відсутність цивілізованого ставлення влади до інвестора, який отримав від держави усі необхідні дозволи, створив робочі місця та сплатив податки. На державу очікують численні позови як усередині України, так і за ії межами. Вже на цей час деякі компанії, що мають іноземні інвестиції, звертаються до урядів своїх країн з проханням через міжнародні організації (МВФ, ЄС та інші) вплинути на дану ситуацію.
7.    Порушено Регламент Верховної Ради України в частині того, що законопроект прийнятий поспіхом, коли через один день після реестрації тільки що розданий на розгляд народним депутатам України законопроект був за скороченою процедурою проведений відразу через два читання. Залишився без розгляду проголосований у першому читанні 26.12.2008 р. урядовий законопроект номер 3535, який передбачав здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері грального бізнесу, а також державного контролю за ним, який був підтриманий абсолютно усіма зацікавленими міністерствами та відомствами, а також Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. Не були враховані норми, які передбачають повернення авторам законодавчої ініціативи законопроекту, який по суті є альтернативним до прийнятого у першому читанні законопроекту №3535. Крім того, в процесі розгляду законопроекту №3535 не був дотриманий Регламент Верховної Ради України, який відводить певний час на внесення альтернативних законопроектів, а також опрацювання законодавчих ініціатив народних депутатів України, та передбачає розгляд тільки тих законопроектів, які включені до порядку денного сесії Верховної Ради України. До голосування у другому читанні народним депутатам України не була надана можливість для внесення в установленому порядку змін та доповнень до законопроекту.

8.    Наявна юридична некоректність Закону — передбачене законом скасування ліцензій створює правову колізію, оскільки суперечить базовому законодавству у сфері ліцензування (а саме — Закону цкраїни « Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ) і не має технічного механізму реалізації. Адже нині законодавством визначено лише один мехінізм — анулювання ліцензії в індивідуальному, а не груповому порядку, при чому виключно за вчинення порушень, визначених Законами України.